Обліпиха відводить лихо!

0
57

Здавна у народі казали: «обліпиха відведе будь-яке лихо». Приказка пов’язана з тим, що ця лікарська рослина, яка відома з давньогрецьких часів,  успішно лікує більшість людських захворювань. І дійсно, нелегким завданням буде знайти інші плоди, які містять таку ж кількість природних вітамінів, як ягоди обліпихи. А вона й справді має цілющі властивості, адже здатна зміцнювати стінки кровоносних судин, поліпшувати обмін речовин, також має антиоксидантну дію й попереджує окислення тканин, а значить – і старіння.

(БЛОК) ЦИФРА:  світовий ринок обліпихи у 2017 році (цифри 2018-го ще уточнюються) оцінювався у 18 млрд. доларів, що на 5,1 млрд. більше, ніж у 2012 році.

Ботанічна характеристика рослини

 Обліпиха – це невисокий багаторічний чагарник сімейства лохових (Elaeagnaceae). Рослина наділена гнучким стовбуром, найчастіше – з колючими гілочками, ланцетоподібними яскраво-зеленими листочками, дрібними одностатевими квіточками, дрібненькими жовтого або жовто-помаранчевого кольору м’ясистими плодами-кістянками, що мають приємний аромат та кисло-солодкий смак. Квітнути обліпиха починає в травні, а плоди дозрівають восени. Безсумнівно, найцінніша частина рослини – її ягоди, які містять насіння з високим вмістом цілющої ефірної олії. У м’якоті ягід знаходиться велика кількість органічних кислот, цукру, вітамінів групи В (В1, В2, В6), до їх складу також входять вітаміни С, Е та каротиноїди. Щодо лікувальних властивостей, то тут найбільш відома у використанні обліпихова олія, яка має високий вміст жирних кислот, необхідних організму для профілактики і лікування склерозу, зміцнення кровоносних судин, нормалізації роботи нервової системи. Обліпихова олія ще використовується для лікування внутрішніх захворювань (гастрит, виразкова хвороба, гіпертонія, цукровий діабет, атеросклероз), також – для змазування пролежнів, лікування обморожень, опіків, старечої катаракти. До речі, відмінною особливістю ягід обліпихи є наявність у них речовин, які поліпшують засвоєння вітамінів. Щодо кори і листя рослини, то у них є речовини з антибактеріальною та знезаражувальною дією. Але тут варто застерегти: при застосуванні лікарських засобів з обліпихи слід пам’ятати, що свіжі плоди і сік з них не можна вживати людям, що страждають на виразкову хворобу шлунка та на гастрит із підвищеною кислотністю. Для таких хворих корисна лише олія. А хворим на сечокам’яну хворобу з уратним походженням каменів взагалі будь-які препарати з обліпихи категорично протипоказані.

Вирощування

Обліпиха може рости практично на всій території України. Особливості вирощування обліпихи визначаються її біологією, адже це дводомна вітрозапилювальна рослина, тому для плодоношення «жіночої частини» рослини потрібно близьке розташування «чоловічої». Для тих, хто захоче придбати посадковий матеріал, я б радив вибирати ті саджанці, які були отримані з живців, бо з сіянців (вирощених із насіння), може вирости колюча дичка невідомо якої статі. До речі, стать молодого саджанця можна визначити за такими ознаками: якщо бруньки великі, з 5–7 лусочками, то це – «чоловіча» рослина, якщо ж бруньки витягнуті й дрібні та з 2 лусочками, то рослина «жіноча». Дехто з садівників, щоб не відводити місце на ділянці під висаджування чоловічої рослини, щепить кілька живців від неї на жіночу, штучно отримавши таким чином однодомну рослину. Ще одна цікава особливість: у обліпихи на коренях утворюються бульбочки, які допомагають рослині засвоювати атмосферний азот, тож не варто приймати цей симбіоз за хворобливі нарости і обламувати або зрізати їх.

Інколи доводилося чути негативні відгуки про погану приживлюваність обліпихи і деякі проблеми під час вирощування. Тож дещо про агротехніку.

Вибираючи місце для обліпихової «плантації», потрібно враховувати деякі нюанси. Варто пам’ятати, що природне середовище проживання цієї культури – піщані ґрунти на берегах водойм. Любить вона вологу, хоча коренева система абсолютно не переносить близького розташування ґрунтових вод, та й загалом рослина ця досить посухостійка. Також вона не переносить кислих ґрунтів і тому позитивно реагує на внесення вапна. Слід пам’ятати й те, що обліпиха дуже світлолюбна, тому ділянка, на якій вона буде рости, не повинна затінюватися іншими високорослими деревами. Незважаючи на високу морозостійкість, деревця «чоловічої статі» можуть постраждати у період перепаду температур після відлиг, тому місце обирайте таке, щоб було захищене від вітрів і бажано – на південних схилах. Ще одне зауваження: обліпихові деревця не терплять близького сусідства дерев, чагарників і навіть пряних трав та квітів, тому і це врахуйте.

Під час агротехнічних робіт слід не забувати, що рослини мають поверхневу кореневу систему, яка поширюється горизонтально на кілька метрів від стовбура. Корінці ті тендітні і легко травмуються під час обробітку ґрунту та пересадки, тому категорично не раджу перекопувати пристовбурні круги, а висадку-пересадку робити акуратно і з великою грудкою землі на корінні. Пам’ятаючи про поверхневе розгалуження коріння, посадкову яму робіть завширшки і завглибшки не більше, ніж по 0,5 м і на відстані 2–3 метри одна від одної. Засипайте яму сумішшю перегною, річкового піску, садової землі, суперфосфату і деревної золи (після посадки коренева шийка саджанця повинна залишитися на рівні поверхні ґрунту). Пристовбурну площу добре проллють відстояною водою і замульчуйте – мульча захистить саджанець від перегріву, утримає вологу і сповільнить ріст бур’янів. Ще один нюанс потрібно враховувати під час вирощування обліпихи – у неї дуже короткий період зимового спокою, тому бруньки можуть прокинутися вже після перших тривалих відлиг. Для молодих саджанців, посаджених восени, таке явище може стати згубним, тому висаджувати їх краще рано навесні (якщо посадкові ями підготувати з осені, то навесні буде менше клопоту).

Нагадаю й деякі тонкощі щодо догляду за обліпихою. З огляду на раніше згадане зауваження про розташування кореневої системи вносити добрива в пристовбурні кола дорослого куща немає сенсу. Рослини у період активного росту люблять підживлення фосфорно-калійними добривами, а з органічними добривами і з органікою тут краще не перестаратися. Протягом всього періоду вегетації деревця потребують поливів, але поливати треба так, щоб не допускати застою води. До плодоношення обліпихи важливо проводити формуючу обрізку для створення правильної форми крони деревець. Проводять її рано навесні (до розпускання бруньок), видаляючи хворі, пошкоджені та підмерзлі пагони і в неправильному напрямку зростаючий молодий приріст. Через 8–10 років після садіння проводять і омолоджуюче обрізування, залишаючи лише 3-річні пагони.

Обліпиха – це така культура, яка досить рано вступає у плодоношення, і її врожайність швидко досягає максимального значення (сучасні сорти дають з куща від 10 до 30 і більше кг ягід). Правда, збирання урожаю ускладнює одна особливість – ягоди обліпихи мають короткі плодоніжки і дуже щільно «сидять» на гілочках. Але збирання плодів можна проводити у кілька термінів: восени після повного дозрівання і десь на початку зими після морозів, адже проморожування ніяк не впливає на властивості ягід. Зібраний урожай до переробки зберігають не більше 3 днів і в такому прохолодному місці, куди не потрапляють сонячні промені. Взагалі ж заморожені ягоди зберігають вітаміни до 6 місяців.

Як же збирати урожай? Восени обліпиху можна збирати не лише вручну, а й за допомогою пристосування для обшмигування ягідок. Такі способи збору і рослині не зашкодять, і товарність плодів зберігають. З огляду на те, що плоди мають тонку шкірку, збирають їх у міцну тару з широким дном. А підмерзлі плоди обліпихи можна збирати простим струшуванням їх на чисту підстилку. Варто звернути увагу й на ще один спосіб збирання. Дехто з господарів зрізує гілочки обліпихи й підвішує їх у приміщенні з температурою, близькою до нуля – таким чином ягоди спокійно зберігаються аж до весни. Також ягоди добре зберігаються, коли їх пересипають цукром (у рівних частинах) і тримають при температурі, близькій до 0º. Заготовлювати обліпиху можна і в інші способи: ягоди сушать у духовці, роблять із них вітамінний сік, варення, джем, желе. Однак тут треба пам’ятати, що термічна обробка і консервування знижують вміст вітамінів, які містяться у сирих плодах.

Андрій Навродський

(БЛОК): ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Саджанці обліпихи вітчизняного сертифікованого розплідника ягідних і плодових рослин «Кліома Сервіс» відповідають основним запитам українських садівників, мають високу врожайність та вишуканий смак плодів.

Habego

Habego — кращий серед німецьких сортів. Сильнорослий, має менше колючок ніж інші німецькі сорти. Плоди великі, овальні, жовто — оранжевого забарвлення. Ягода кислого смаку. Колір зберігається до повного дозрівання. Дозріває з середини вересня. Містить 3,6% кислот, 289 мг / 100 г свіжого вітаміну С 15 мг / 100 г каротину, 18,9 мг токоферолу, 5,4% олії.

Сорт Habego дуже добре відновлюється після обрізки і через два роки дає повний урожай. Підходить для комерційного вирощування. 

 Мара

Сорт Мара (Mara) має румунське походження. Її деревовидні кущі мають висоту від одного до трьох метрів. Гілки товсті, переважно прямі. 

Мають шипи близько 3-5 см. Цвітіння Мари відбувається в березні-квітні, а ось плодоношення настає в середині серпня і сорт відносять до ранніх сортів. Плоди мають щільну шкірку, добре транспортуються. Вони темно-помаранчеві.

Застосовуються як в свіжому вигляді, так і для переробки. Ця обліпиха не схильна до фузаріозу.

Цей сорт може утворювати густі зарості, добре росте на піщаних грунтах.

Лейкора

Сорт обліпихи Лейкора (Leikora) – жіноча рослина являє собою чагарник висотою до 2-3 метрів, досить розлогий. У рік пагони додають близько 50 см.

Для цієї рослини краще буде посадка на відкритій сонячній ділянці. Кущ чудово росте на бідних піщаних грунтах, з нейтральною кислотністю або лужних ґрунтах. Лейкора має приголомшливий декоративний вигляд. Її плоди насиченого жовтого з оранжевим кольору. На тлі світло-зелених з сріблом листя. Плоди великі, у формі еліпса, діаметром 1-1,2 см, визрівають наприкінці серпня — вересні. При впливі морозів колір ягід не змінюється, так само вони не обсипаються з чагарнику. Для плодоношення необхідний чоловічий запильник. Обліпиха цього сорту добре зимує навіть при температурі нижче -30 ° С.

Цей чагарник можна вирощувати в якості живої огорожі, на присадибних ділянках. З його плодів готують дуже смачні варення, настойки, соки

 Клара

Сорт обліпихи Клара (Clara). Деревоподібна рослина з товстою кроною. Пагони прямостоячі, потужні з шипами (розмір 4-6 см). Листочки еліптичної форми, довжина 3-5 см.

Вирізняється морозостійкістю, здатністю відновлення крони, скоростиглістю, високою врожайністю і стійкістю до фузаріозу.

Плоди мають оранжево-жовтий окрас, великі. М’якоть дуже соковита, квітконіжка 4-6 мм.

Середня врожайність даного сорту близько 22.5 тонн з гектара, при схемі посадки 3.5×1 м.

Прекрасно підійде для промислового вирощування, для переробки або на ринок свіжої ягоди.

 Аскола

Крушиновидний сорт Аскола (Askola). Не примхливий, може вирощуватися на будь-якій ділянці (напівтінь, сонячна сторона).

Дозрівання плодів відбувається у серпні. Дуже швидко розростається і може на рік давати близько до 200 см приросту, при правильному догляді плодоносить протягом 50-60 років. Важливо своєчасно боротися з бур’янам та удобрювати.

 

 

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here