НЮАНСИ ВИРОЩУВАННЯ ПАТИСОНІВ В УКРАЇНІ

0
11185

Патисон (Cucurbita pepo L. var. patisson Duch) – культура родини гарбузових, яка широко вирощується у ряді країн, у тому числі і в Україні. Патисон є дієтичним продуктом, рекомендованим при хворобах шлунка, печінки і нирок, а також при атеросклерозі.

Для отримання високої ефективності виробництва патисона необхідно враховувати всі нюанси, починаючи з біологічних особливостей культури, рекомендованого сортименту і, звичайно, елементів технології вирощування.

Біологічні особливості культури. Рослини не переносять короткочасного зниження температури до 3…5º С і гинуть при заморозках, однак переносять короткочасне її зниження до 6…10ºС. Мінімальна температура для росту рослин та формування плодів становить 12…15ºС.

Патисон вимогливий до вологості ґрунту. Оптимальна вологість ґрунту в період «сходи – цвітіння» – 65 % НВ, у період цвітіння – 70 %, у період плодоношення – 75 % від найменшої вологоємності. Пересихання ґрунту призводить до відмирання зав’язі. Надмірне зволоження призводить до ураження хворобами (несправжньою борошнистою росою, бактеріозом, гнилями).

Патисон – вимогливий до світла, це рослина короткого світлового дня. Світлова стадія найкраще відбувається за 12-годинного дня. Скорочення світлового дня до 8 годин гальмує розвиток рослин. Вибагливий до інтенсивності освітлення. Затінення не виносять. За умов низького освітлення листки подовжуються, стебло витягується, загущення посівів стимулює розвиток вегетативних органів, пригнічує формування генеративних органів, внаслідок чого жіночих квіток утворюється мало, а плоди  не досягають стандартних розмірів, також якість плодів знижується – накопичується мало сухої речовини і цукру.

Оптимальна температура для росту і розвитку рослин 20…25°С.

Вимоги до ґрунтів. Патисон вимогливий до ґрунтів. Для його ефективного вирощування придатні: супіщані, легко- і середньо-суглинкові чорноземи і каштанові ґрунти легкого механічного складу з  рН  6,0…7,0.

Кращі попередники: бобові (у тому числі багаторічні трави, зокрема люцерна), цибуля ріпчаста, часник, картопля, томат, перець, баклажан, трави однорічні; допустимі: капуста (всі види і групи стиглості), морква, буряк столовий.

Обробіток ґрунту. Обов’язково треба враховувати, що обробіток ґрунту залежить від ґрунтово-кліматичних умов і попередників і складається з лущення ґрунту для заробки стерні, яке проводять відразу після збирання врожаю попередника на глибину від 8 до 10 см. Вдруге є необхідність лущення ґрунту на глибину до 14–16 см після багаторічних трав.

Зяблеву оранку необхідно проводити після внесення добрив на глибину на супіщаних ґрунтах 22–25 см, на чорноземах 25–27 см., на підзолистих ґрунтах глибина не повинна перевищувати глибину гумусового горизонту. Навесні грунт обов’язково слід заборонувати в два сліди, щоб зберегти запаси вологи.

Наступним прийомом є культивація ґрунту на глибину від 10 до 12 см. Необхідно звернути увагу, що обробка повинна проводитись впоперек основного обробітку ґрунту. Другу культивацію треба проводити безпосередньо перед сівбою насіння патисону  на глибину загортання насіння від 6 до 8 см.

При внесенні добрив обов’язково слід враховувати родючість ґрунту, його забезпеченість рухомими формами поживних речовин, удобрення попередника та біологічні особливості рослин

Елементом кожної технології вирощування є сорт чи гібрид, від вибору якого напряму залежить  отриманий результат.

Сортимент патисона: У реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні, на сьогодні знаходиться всього чотири сорти та два гібриди цієї культури.

Малахіт. До технічної стиглості 35 діб. Універсального використання. Відносно стійкий до хвороб. Урожайність 48,0…65,0 т/га. Товарність 99 %. Плід дзвоникоподібний, зелений, масою від 35 до 600 г. М’якоть біла, соковита, хрустка. Вміст сухої речовини – 6,5 %, загального цукру – 2,9 %, вітаміну С – 20 мг%.

Малахіт

Оранжевий. До технічної стиглості 40 діб. Універсального використання. Відносно стійкий до борошнистої роси. Урожайність до 20,0 т/га. Плід тарілчастий, зубчастий, у технічній стиглості золотистий, інколи зі світло-зеленими плямами, масою від 50 до 800 г. М’якоть біло-жовта, соковита, солодка, не розпливається при смаженні. Вміст сухої речовини 6,0–9,8, загального цукру – 5,4…7,0 %, вітаміну С – 9 мг%. Смакові якості консервованих плодів 8,9 бала.

Оранжевий

Перлинка. До технічної стиглості 45 діб. Універсального використання. Відносно стійкий до пероноспорозу. Урожайність 40,0…50,0 т/га, за першу декаду плодоношення – 13,0…14,0. Плід тарілчастий, білий, діаметром 12…15 см у технічній стиглості і 24…27 у біологічній. Маса товарного плоду 80…310 г. М’якоть ніжна, щільна. Вміст сухої речовини 7,5 %, загального цукру – 4,2 %, вітаміну С – 26 мг%. Смакові якості консервованих плодів 9 балів. Рослина кущова, дуже компактна, без галуження.

Перлинка

Сашенька. Ранньостиглий, вегетаційний період від появи сходів до плодоутворення 35…38 діб. Плоди у технічній стиглості тарілчастої форми з дрібною бахромою. Колір плоду білий, масою 60–80 г, шкіра тонка, м’якуш білий соковитий. Загальна врожайність 30,0–35,0 т/га з  дружною віддачею урожаю. Рослина кущова, компактна, без галуження.

Сашенька

Підготовка насіння до  сівби. У одному грамі  — 7…8  насінин. Норма висіву 5,6…6,0 г/10м2 . За оптимальних умов (у сухому приміщенні) насіння патисону зберігає високу схожість упродовж 6…8 і більше років. Для знезараження та утворення більшої кількості жіночих квіток на рослинах насіння патисона прогрівають у невеликих мішечках біля батарей чи труб опалення, печей за температури не вище +30… + 40 °С упродовж 10…20 діб. Загартувати насіння патисону можна змінними температурами. Для цього набубнявіле насіння впродовж 6…12 годин витримують у кімнаті (за температури приблизно +18… +20 °С), а решту доби (18…12 годин) — у холодильнику (0…+1 °С). Загальний термін загартування цим методом складає 7…12 діб. Якщо насіння почне проростати, необхідно скоротити термін його перебування у теплі до мінімуму (4…6 годин).

Строки висіву насіння. Строки сівби зумовлюються декількома причинами: біологічними особливостями, погодними умовами та бажаними строками реалізації продукції, щоб забезпечити найбільший прибуток. Від строку сівби значною мірою залежить повнота і дружність появи сходів, ріст, розвиток і продуктивність рослин.

Насіння патисона слід висівати тоді, коли ґрунт на глибині 10…12 см прогрівається до 10…12°С. Взагалі, кращим строком для сівби є третя декада квітня або перша–друга  декади травня, обов’язково слід враховувати ступінь прогрівання ґрунту. Насіння патисона доцільно висівати у два–три строки з метою продовження періоду споживання плодів. Для раннього споживання насіння висівають у третій декаді квітня і вкривають агроволокном чи прозорою плівкою на дугах, що прискорює появу сходів і захистить рослини від низьких температур. Знімають укриття після настання стійкого потепління. Основну площу ділянки, відведену під посіви патисону, засівають в оптимальні строки при встановленні стійкого потепління (орієнтовно перша — початок другої декади травня). У кінці травня – на початку червня патисон висівають повторною культурою після збирання ранніх овочів (зеленні, редиска, редька літня тощо).

Схему сівби насіння визначає розміщення рослин на площі та забезпечення необхідної площі живлення залежно від зони вирощування, прийнятої технології та сортового складу.

Схема розміщення та густота стояння рослин залежать від родючості ґрунту, забезпеченості їх вологою. У процесі визначення схеми розміщення рослин враховують їх габітус та групу стиглості. Для скоростиглих сортів площа живлення зменшується, для середньо- та пізньостиглих, які формують великі рослини, вона збільшується. Отже, для кожного сорту встановлена оптимальна площа живлення, лише за таких умов можна отримати високий урожай.

Спосіб розміщення рослин. Патисон в усіх зонах вирощують за різними схемами: 60х60, 70х70, 80х80, 70х50, 90+50х70, 50+90х70, 90х90, 100х70, 120х45, 120+60х70, 120х70, 140 х 40 – 70 см. та 140х140 см.

При цьому відповідно до діючого ДСТУ регламентується широкорядковий спосіб 140 х 70, стрічковий дворядковий  (50+90) х 90 см та (70+140) х70 см.

Густота рослин може становити від 10 до 20 тис. шт./га  залежно від сорту чи гібриду.

Величина площі живлення впливає і на строки надходження врожаю.

Догляд за посівами складається з глибокого розпушення міжрядь, прополювання бур’янів, регулярних зрошень та підживлень. У фазу утворення першого справжнього листа рослини проривають, залишаючи у гнізді по 1–2 найбільш розвинених, одночасно видаляють бур’яни і розпушують ґрунт. Починаючи з фази 3–4 справжніх листків, у кожному гнізді залишають по одній рослині. На бідних за поживними речовинами ґрунтах проводять підживлення рослин різними препаратами. Для захисту рослин від шкідників (в основному попелиця та інші сисні комахи) у період плодоутворення плодів дозволено застосовувати тільки біопрепарати.

Бажаних результатів можна досягти як за рахунок агротехнічних заходів, які сприяють зниженню потенційної забур’яненості ґрунту, так і застосовуванням хімічних заходів. За забур’яненості ґрунту понад 50 шт./м2 використовують гербіциди системної чи контактної дії згідно з чинним «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Застосовувати гербіциди слід з обережністю, суворо дотримуючись доз та строків внесення.

Збирання врожаю. Приступають на початку технічної стиглості плодів, коли вони мають ніжну шкірку і молоде недозріле насіння. Врахування кліматичних умов є важливою умовою для отримання високоякісної продукції. Тільки за сприятливих умов відбувається інтенсивне зав’язування і швидкий ріст плодів. Тому саме у цей період необхідно збирати плоди щодня, щоб не допустити їх переростання.  У виробництві збирання проводять 1 раз у 2…3 дні, залежно від цільового призначення, а перестиглі (з твердою шкіркою) та уражені хворобами обов’язково видаляють. Для короткотермінового зберігання (до 5…7 діб) плоди збирають вранці, пакують у плівкові пакети і кладуть у холодильник або прохолодне місце.

Отже, ураховуючи біологічні особливості, підбираючи високоадаптивний сортимент та застосовуючи ефективні технології вирощування цієї культури, можна отримати гідний врожай дієтичних плодів в усіх кліматичних зонах України.

О.В.Сергієнко,  доктор сільськогосподарських наук, с.н.с., завідувач відділу селекції і насінництва ІОБ НААН

 

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here