Текущий номер
В архиве:
  • ЧЕРНIГIВСЬКИЙ КЛОНДАЙК Найближчим часом Україна може стати…

  • НIДЕРЛАНДСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ ФОРУМ З ВИРОБНИЦТВА ТА ПЕРЕРОБКИ ОВОЧIВ, ФРУКТIВ ТА ЯГIД У НОВIЙ КАХОВЦI 10 жовтня 2017 р. у…

  • ПРОФЕССИОНАЛЫ ВЫБИРАЮТ «СИНГЕНТА»! «Борщ и капуста – в…

  • КРАСНАЯ «ПЕКИНКА» ОТ КИТАНО – ВАШ КОЗЫРЬ В НОВОМ СЕЗОНЕ! В этом сезоне на продовольственных…

  • ЛУЧШИЕ СОРТА СИНЬОРА ПОМИДОРА УХОДЯЩЕГО СЕЗОНА Позади тяжелая и кропотливая работа.…

  • КОРIАНДР – ОВОЧЕВА ПРЯНОАРОМАТИЧНА КУЛЬТУРА Пряні овочеві культури – це…

  • ЦИКОРНИЙ САЛАТ (ВIТЛУФ) – ОСОБЛИВОСТI ВИРОЩУВАННЯ Головчаста форма цикорного салату-вітлуф (білий…

  • ЛОЖНАЯ МУЧНИСТАЯ РОСА (ПЕРОНОСПОРОЗ) ОГУРЦА И МЕРЫ ПО ОГРАНИЧЕНИЮ ЕГО ВРЕДОНОСНОСТИ Получение высоких урожаев огурца как…

  • ПОДГОТОВКА ЯГОДНИКОВ К ЗИМОВКЕ Последние деньки осени – это…

  • СЛИВА – ДЛЯ ЧЕРНОСЛИВА Из косточковых культур особенный интерес…






Текущая погода

Популярные статьи:
  • СОЛНЕЧНЫЙ ВЕГЕТАРИЙ Первичной идее солнечного вегетария уже…

  • Картофель под агроволокном Основная задача овощеводов-любителей и фермеров…

  • ШПАЛЕРЫ ДЛЯ ВИНОГРАДА У меня есть две любимых…

 


 

Share on Facebook












24.11.2017 11:04

НIДЕРЛАНДСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ ФОРУМ З ВИРОБНИЦТВА ТА ПЕРЕРОБКИ ОВОЧIВ, ФРУКТIВ ТА ЯГIД У НОВIЙ КАХОВЦI

10 жовтня 2017 р. у місті Нова Каховка відбувся Нідерландсько-Український форум, присвячений питанням виробництва та переробки овочів, фруктів і ягід.

Для голландських компаній співпраця із аграріями та переробними компаніями Херсонської області становить великий інтерес. Як зазначила Радник з питань сільського господарства Посольства Королівства Нідерландів в Україні пані Каролін Спаанс, основний акцент голландсько-українського партнерства – це створення доданої вартості української агропродукції через впровадження інновацій, а також обмін досвідом для сприяння виходу вітчизняних виробників на світові ринки.

Окрім пані Спаанс, у пленарній частині форуму виступили також заступник голови Херсонської ОДА Олександр Адамчик, директор Департаменту агропромислового розвитку ОДА Олександр Паливода та заступник директора Департаменту Маргарита Степанова, віце-президент Херсонської ТПП Сергій Кочерженко, проректор Херсонського державного аграрного університету Олександр Аверчев.

Херсонщина має чудовий потенціал, щоб наповнювати не лише внутрішній, а й численні зовнішні ринки смачними та якісними продуктами. Херсонський бренд заслуговує впізнаваності та визнання. На досягнення цієї мети спрямовані спільні зусилля ХОДА, торгово-промислової палати, вітчизняних науковців та дослідників, представників міжнародних організацій і, звичайно ж, самих виробників.

Варто пам’ятати, що експортний товар має відповідати не лише високим вимогам до якості, а й потребам та споживацьким звичкам кінцевих покупців. На думку доповідачів форуму, саме впровадження новітніх технологій вирощування, зберігання та переробки української агропродукції є ключем до успішного експорту, адже дозволяє налаштовувати виробництво під конкретний, цільовий ринок і пропонувати вже не сировину, а готовий конкурентоздатний продукт (за матеріалами Херсонської Торгово-промислової Палати).

 

Каролін Спаанс, радник з питань сільського господарства Посольства Королівства Нідерландів в Україні:

– Це перший подібного роду форум в Херсонському регіоні. Весною подібний захід відбувся у Вінниці. Ми вважаємо, що такий діалог є дуже важливим для розвитку аграрного бізнесу між Україною та Нідерландами. Після Вінниці голландські компанії, які присутні в Україні та спеціалізуються на виробництві картоплі, вирощуванні та переробці плодоовочевої продукції, вирішили презентувати себе в Херсонському регіоні, де є масштабна концентрація аграрної діяльності.

Ми мали зустріч із представниками місцевих органів державної влади, торгово-промислової палати, українськими науковцями та дослідниками, і дуже приємно було дізнатися скільки картоплі, овочів, ягід і фруктів вирощується у даному регіоні, а також і те, що тут є близько 1 млн га зрошуваних родючих земель, що складає хороші передумови для подальшого розвитку аграрної галузі. Тому голландська та українська сторони мають спільні інтереси та пріоритети і нам цікаво бачити яка спільна співпраця виконується для того, щоб місцеві виробники мали можливість підвищувати свій рівень виробництва, поліпшувати якість своєї продукції, а також претендувати і на експорт в ЄС. Ми усіма методами будемо підтримувати такі намагання і надавати допомогу.

Наша сьогоднішня місія, це робоча поїздка у Херсонський край, для того щоб голландські компанії, які приєдналися до нас, могли поглибити свої відносини з виробниками аграрної продукції в регіоні. Ще одна мета – це пошук інструментів, з допомогою яких голландські технології і інновації змогли б бути запроваджені в агропідприємствах Херсонської області.

Ми також збираємося відвідати місцеві компанії, які займаються виробництвом та переробкою свіжої продукції, щоб ознайомитися з рівнем їхнього виробництва з допомогою наявних у них засобів на даний момент, щоб оцінити їхній потенціал і якість продукції, яка ними виробляється.

Голландія є другою за величиною країною-експортером аграрної продукції та агротехнологій у світі. Очікується, що до 2050 року населення нашої планети сягне 9 млрд осіб, тому невдовзі буде потреба у більшій кількості їжі, аніж виробляється зараз. Нідерланди, які є у 20 разів меншою країною у порівнянні із Україною, не зможуть виростити достатньо їжі для всього світу. Тому я думаю, що світовий ринок достатньо великий для всіх і якщо Україна зможе зайняти на ньому свою нішу, то це буде лише на благо стабілізації світової продовольчої безпеки, і ми усіляко будемо цьому сприяти.

У Нідерландах існують потужні компанії, які займаються логістикою та дистрибуцією продуктів харчування по всьому світу, а також добре розвинуті науково-дослідні установи, які сприяють впровадженню технології по створенню доданої вартості. Тому для України, яка на даний момент постачає в ЄС багато аграрної продукції у сировинному вигляді, існує потреба у створенні продуктів із доданою вартістю, чому ми й намагаємося сприяти. Стимулюючи цей напрям, ми допоможемо українським компаніям розпочати заробляти в тих продуктах, які на даний момент Україна постачати в ЕС поки що не має можливостей. Свіжу продукцію не можна возити на значні відстані, а от в переробленому стані продукти харчування можна возити будь-куди.

 

Бенно Грімберг, координатор голландського державно-приватного консорціуму FoodTechLink Україна, розповів про тенденції світового ринку ягід та позиції України на ньому. На прикладі Китаю та Марокко пояснив, які перспективи має Україна у цьому напрямі:

– Консорціум FoodTechLink Україна - це державно-приватне підприємство, яке об’єднує голландські компанії, які спеціалізуються на виробництві обладнання для переробки аграрної продукції. Основними галузями в яких проект проводить свою діяльність є ягоди, фрукти, овочі та гриби; хлібобулочні та кондитерські вироби;молочні продукти та м’ясо.

Голландія набагато менша за Україну, у той же час, як зазначила пані Спаанс, вона є другим за величиною експортером аграрної продукції після США, які за Голландію більші у 270 разів. Тому ми маємо деякі секрети, як наблизити агропромислове виробництво до лідируючого рівня і ми хочемо поділитися ними із Україною.

Сьогодні сфокусуємося на ринку ягід і розглянемо, що відбувається у цій галузі у світі. Наразі на всіх ринках з усіх видів ягідної продукції відбувається зростання споживання, виробництва і переробки. США має великий обсяг у цьому сегменті, але їхня частка поступово зменшується. Якщо взяти ягоду дику та культивовану, то в обох сегментах там відбувається ріст і співвідношення споживання свіжої до замороженої ягоди у період з 2012 по 2016 роки приблизно становило50:50%, а з 2016 року переважає все ж таки заморожена ягідна продукція.

Найбільшими світовими виробниками ягідної продукції у світі є США, Чилі, Канада, Марокко, Мексика, Перу, Польща, Аргентина, Китай. Взяти найближчого сусіда України, Польщу, то її частка у світовому виробництві та переробки ягід зростає, але вона ще не досить велика. Обсяги споживання та виробництва ягід в Китаї стрімко зростають, але вони не хочуть бути залежними від імпортної ягідної продукції, тому вони наразі імпортують та самі виробляють багато посадкового матеріалу ягідних культур та нарощують своє виробництво.

Найбільше ягід споживається у Північній Америці, Європі та Азії. Таким чином, можна спрогнозувати, де в найближчі роки відбуватиметься подальший ріст споживання і які регіони є експортно-привабливими, тому інвестиції у розвиток ягідного розсадництва, виробництва та переробки ягід є актуальними і доцільними.

Розглянемо і інші ринки, адже Україна буде експортувати не лише до ЄС, ай до країн Близького Сходу, Азії та інших високорозвинених споживчих ринків. Можна розглянути на прикладі Китаю. Суниця є затребуваною ягодою у цій країні, тому що китайці багато її споживають, але багато там її і вирощується, тому для української суниці на ринку Китаю небагато можливостей. Китайці також споживають багато лохини, вони не виробляють її в достатній кількості, щоб задовольнити внутрішній попит свого ринку, тому вони її багато імпортують. До Китаю багато завозиться ягід цієї культури з країн Латинської Америки (Перу, Мексики, Чилі). І це дуже перспективний ринок для української замороженої чорниці. Проте, китайці майже не споживають ягоди малини та чорної смородини, які є популярними у Європі та на інших ринках, тому намагатися імпортувати ягоди цих культур до Китаю недоцільно.