Текущий номер
В архиве:
  • IV НАЦIОНАЛЬНИЙ ДЕНЬ САДУ ЗIБРАВ РЕКОРДНУ КIЛЬКIСТЬ УЧАСНИКIВ 1 червня на базі корпорації…

  • «АГРО-2017» — ГОЛОВНА АГРАРНА ПЛАТФОРМА УКРАЇНИ З 7 по 10 червня…

  • INTERNATIONAL FIELD DAYS UKRAINE: ВДАЛИЙ СТАРТ У ДОСЛІДНИЦЬКОМУ Формат днів поля DLG нарешті…

  • ПОПУЛЯРНОСТЬ САЛАТА НАБИРАЕТ ОБОРОТЫ Свежие, охлажденные, хрустящие салаты –…

  • ТЕХНОЛОГIЯ ВИРОЩУВАННЯ ТОМАТА В СУЧАСНИХ ЗИМОВИХ ТЕПЛИЦЯХ Технологія вирощування овочевих культур в…

  • ПРЕИМУЩЕСТВА B-MOX ФОРМУЛЫ ОТ КОМПАНИИ «БЕЙО ЗАДЕН Б.В.» Эта статья будет особенно интересна…

  • ТЕХНОЛОГИЯ ВЫРАЩИВАНИЯ ЩАВЕЛЯ Щавель – хорошо известная и…

  • НАПРЯМИ СЕЛЕКЦIЇ КАВУНА СТОЛОВОГО Кавун столовий (Citrullus lanatus (Thunb.)…

  • ОСНОВНI ШКIДНИКИ ТА ХВОРОБИ МОРКВИ, СИСТЕМА МОНIТОРИНГУ ПОСIВIВ Морква є однією з провідних…

  • ВИРОСТИТИ РОЗСАДУ ОВОЧIВ З ДОБРЕ РОЗВИНЕНОЮ КОРЕНЕВОЮ СИСТЕМОЮ ТОВ  «Торговий дім Лемберг» ексклюзивно…







Популярные статьи:
  • СОЛНЕЧНЫЙ ВЕГЕТАРИЙ Первичной идее солнечного вегетария уже…

  • Картофель под агроволокном Основная задача овощеводов-любителей и фермеров…

  • ШПАЛЕРЫ ДЛЯ ВИНОГРАДА У меня есть две любимых…

 


 

Share on Facebook












24.05.2017 13:27

ХВОРОБИ I ШКIДНИКИ ЦИБУЛI РIПЧАСТОЇ ТА ЧАСНИКУ

В Україні цибуля ріпчаста і часник у товарному вирощуванні – найбільш трудомісткі овочеві культури, тому що потребують обов’язкового захисту від хвороб, шкідників і бур’янів протягом всього періоду вегетації. Без їхнього проведення втрати урожаю від шкідливих організмів можуть сягати 27-46% і більше.

КОМПЛЕКС ХВОРОБ

Пероноспороз (несправжня борошниста роса) цибулі (Peronospora destructor (Berk.) Casp.). Хвороба поширена повсюдно і уражує різні види цибулі та часнику. Є основною хворобою цибулевих протягом вегетаційного періоду. На листках спочатку з'являються блідо-зелені розпливчасті видовжені овальні плями, на яких згодом виступає сірувато-фіолетовий наліт. Листки починають злегка гофруватись, згодом їхня поверхня забруднюється частинками пилу та ґрунту. Рослини набувають брудного, запиленого вигляду. Надалі хворі листки жовтіють і засихають, цибулини залишаються недорозвиненими. Джерелом інфекції є заражений посадковий матеріал, багаторічні види цибуль, на яких збудник зимує, рослинні рештки. Інтенсивність поширення пероноспорозу значною мірою залежить від погодних умов. Тумани, дощі, підвищена вологість і помірна температура повітря дуже сприяють розвитку хвороби у посівах, суха і жарка погода його призупиняє. Забур’янені та загущені посіви цибулі посередньо також сприяють розвитку та поширенню на них пероноспорозу.

Сіра шийкова гниль (Botrytis allii Munn).  Хвороба масово проявляється у період зберігання, уражує фізіологічно ослаблені цибулини. Як правило, у сховища заноситься з поля (розвивається у недозрілій шийці). Якщо цибулю не підсушити за температури 45°С, хвороба прогресуватиме і через 1-1,5 місяці повністю охопить усю цибулину. Зверху вона вкривається димчасто-сірим нальотом спороношення гриба, а всередині має вигляд запареної. У сховищі від хворих гниль поширюється на здорові цибулини, особливо швидко – при відносній вологості повітря понад 70% і температурі – 15-20 °С. Восени, на початку зберігання, поширеність хвороби може становити 0,5-3,2%, наприкінці – зростати до 13-40%. Основне джерело інфекції – заражений посадковий матеріал і рослинні рештки.

Гниль денця (фузаріозна) (Fusarium oxysporum f.sp. cepae (Hanz.) Snyder & Hansen, комплекс збудників роду Fusarium spp.). Ця хвороба більш поширена у південних регіонах України. В окремі роки, за температури повітря у липні 28-32 0С і при вологості ґрунту вище 60-75%НВ, вона здатна масово уражувати цибулю ріпчасту, порей, часник як у полі, так і під час подальшого зберігання. Інтенсивність розвитку хвороби за таких умов може становити 10-40%.  Гниль фузаріозного походження починається з денця, при цьому спершу відмирає коріння. Паралельно в уражених рослин, починаючи з верхівки, жовтіє і висихає тканина листків, а потім вони передчасно відмирають. Уражена цибулина стає м'якою, водянистою, загниває, тканина на зрізі – з рожевим відтінком. Збудник зберігається у ґрунті на рослинних рештках, передається з насінням та посадковим матеріалом. Розвитку хвороби у полі сприяють такі чинники, як механічні пошкодження рослин і пошкодження їх шкідниками.

Гниль денця (склеротіальна) (Sclerotium cepivorum Berk.).  Поширена у районах з помірним кліматом та у вологі прохолодні роки. Уражує рослини цибулі і часнику в різних фазах їхнього розвитку та при зберіганні. Спочатку симптоми ураження рослин цим збудником подібні до фузаріозного – перші ознаки хвороби проявляються у пожовтінні та відмиранні листків, починаючи із верхівки. Згодом корені відмирають і рослина гине.  На поверхні ураженої тканини розвивається білий пухнастий наліт, на якому пізніше утворюються дрібні чорні склероції гриба.

Бактеріоз цибулі і часнику спричиняють кілька видів бактерій, з яких частіше зустрічаються Erwinia carotovora subsp. carotovora  (Jones, 1901) Bergey et al., Burkholderia cepacia (ex Burkholder) Yabuuchi et al. та Pseudomonas syringae pv. porri. На цибулі хвороба проявляється як у період вегетації, так і під час зберігання. При ураженні на цибулинах наприкінці вегетації можна помітити різко відмежовані від здорової тканини ділянки злегка утисненого м'якушу соковитих лусок. Хворі луски стають сірувато-коричневого кольору, розм'якшуються, ослизнюються, неприємно пахнуть. Характерна риса хворих бактеріозом цибулин – чергування здорових і хворих соковитих лусок у початковий період хвороби. Пізніше загниває вся цибулина.

На часнику симптоми ураження бактеріозом під час зберігання мають вигляд заглиблених ранок або смужок на зубчиках. Тканина ураженого зубчика набуває перламутрово-жовтого кольору, виглядає неначе підморожена і набуває характерного запаху гниючого часнику. Найчастіше хвороба уражує у посіві фізіологічно ослаблені рослини, а також рано зібрані (недозрілі) та не просушені цибулини.

Дитиленхоз цибулі і часнику (Ditylenchus dipsaci (Kёhn, 1857) Filip'ev, 1936). Уражені стебловою нематодою сходи потовщені, вироджені, з рихлою тканиною. При сильному ураженні багато рослин у полі гинуть передчасно. Рослини, що уразилися у полі пізніше, пригнічуються, їхнє перо значно потовщується і укорочується. У сильно уражених рослин листки стають шорсткими, нерівномірно забарвленими, пізніше – жовтими. Хвороба у період формування цибулин призводить до розтріскування їхніх зовнішніх лусок від денця до шийки та утворення сітки тріщин навколо денця. При цьому зовнішні і внутрішні луски цибулин товстішають, нижні оголюються, в зоні денця утворюються характерні розриви. Під час зберігання внутрішні луски цибулин можуть уражуватися стебловими нематодами повністю, але на вигляд залишатися абсолютно цілими. Такі цибулини часто зустрічаються у посадковому матеріалі, який зберігався при відносно високих температурах. Уражені цибулини, які зберігали при більш низькій температурі, мають рихлу тканину, набувають вигляду «підмоклих» і специфічно пахнуть.